Життя сучасної людини суттєво відрізняється від повсякденності, способу думки та дій тих, кого ми вважаємо активними членами суспільства зразка якихось 50 років тому. Дійсно, наприклад, півстоліття тому старече недоумство вважалося проблемою, яка неминуча з певного віку, але склероз, забудькуватість і нерозуміння того, що відбувається навколо, практично сприймалися нами природною нормою. Проте співгромадяни не казали, що це є деменція. Швидше «списували» все на вік та передбачувану відсталість від науково-технічних інновацій. Тепер нам потрібні поради кваліфікованого лікаря для того, щоб діагностика та профілактика хвороби були по-справжньому ефективними. Ніхто не хоче страждати на недоумство і не бажає цієї патології своїм родичам, але хвороба неухильно молодшає і поширюється в геометричній прогресії по всій земній кулі. Так, за даними ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), на сьогодні у світі хворі на різні форми деменції 55 мільйонів осіб. Згідно з прогнозом, у 2030-му році їх буде 80 мільйонів, а у 2050-му — усі 140 мільйонів.
Деменція поширюється з катастрофічною швидкістю
Деменція зазвичай пов’язана з іншими захворюваннями, які надають згубний вплив на стан пам’яті, розуму та створюють перешкоди для адекватної фізичної активності у побуті. Насамперед до них відносяться загострення судинної недостатності (інсульт) та хвороба Альцгеймера. На сьогодні світова спільнота недостатньо активно вживає заходів щодо протистояння подальшому погіршенню ситуації. «Ми всі страждаємо від деменції, бо втрачаємо рідних, близьких та друзів, які вже захворіли на неї і не в змозі залишатися собою. Так і ми не можемо залишатися собою і бути осторонь, коли мільйони громадян втрачають пам’ять, гідність та здатність до самостійності, — заявив на прес-конференції Тедрос Адханом Гебреєсус, гендиректор ВООЗ, міністр закордонних справ (Ефіопія). — Наш обов’язок забезпечити людей з деменцією можливістю гідно жити в нормальних умовах із підтримкою та допомогою суспільства».
Ранній предиктор деменції — порушення ходи
Виявлення захворювання на ранній стадії є основним фактором успішного протистояння недоумству. Своєчасна поінформованість пацієнта та його сім’ї реально допоможе адаптувати спосіб життя людини до нових умов та по-справжньому зробити повсякденність комфортною і приємною. Саме такий догляд за літніми людьми практикує приватний будинок для престарілих «Вілла Добра» (Одеса та Одеська область).
- Безсумнівно, що в міру збільшення віку посилюються провали в пам’яті, які поступово стають справжнім лихом і кидають індивіда у морок безумства, оскільки він перестає пам’ятати найважливіші факти зі своєї біографії та моменти, що визначають його особистість. Однак на думку дослідників, які опублікували результати своїх досліджень у виданні Dementia and Geriatric Cognitive Disorders, патогенні зміни ходи нерідко відбуваються задовго до провалів у короткостроковій і довгостроковій пам’яті і можуть стати явною ознакою патології, що вже настає.
- У дослідженні, дані якого представлені на сторінках видання Dementia and Geriatric Cognitive Disorders, йдеться про багато факторів, що поєднує так звана доклінічна деменція. Тобто йдеться про той період захворювання, коли діагноз ще не поставлений, але пацієнт вже відвідує лікаря і ділиться з ним своєю стурбованістю своїм самопочуттям.
- Таким чином, доклінічна деменція — це стадія захворювання, яка передує встановленню клінічного діагнозу, що фіксує когнітивні порушення: втрата самостійності в побутових моментах повсякденності, провали в пам’яті, сплутаність свідомості, дезорієнтація в просторі та часі, мовні дисфункції.
- Вчені сформували дві групи респондентів — без деменції і з доклінічною деменцією. Обидві групи протягом тривалого часу відвідували лікаря: ділилися скаргами та своїми спостереженнями як би «зсередини» за перебігом недуги.
- Число відвідувань лікаря та передумов до негативної динаміки деменції співвідносилися з різними симптомами, що в результаті зазнавало ретельного аналізу.
- З’ясувалося, що протягом 5 років, які передували встановленню офіційного діагнозу, група з доклінічною деменцією набагато частіше зверталася до лікаря загальної практики, ніж контрольна група без деменції.
- Порушення ходи стало найбільш раннім предиктором кризи, що насувається, яка була зафіксована в ході багаторічного дослідження.
- У даному кейсі порушення ходи описані як зміни звичайного способу ходьби індивідуума.
- Скарги на ослаблення розумової діяльності почали надходити за 3 роки до встановлення діагнозу деменцію. Інші симптоми, крім різко негативного стану судин головного мозку, стали повністю прогностичними протягом 12 місяців до лікарського вердикту.
- Згідно з висновками, які були зроблені спостерігачами в рамках дослідження, порушення ходи та підвищена чутливість до когнітивних розладів особливо загострилися протягом останнього року перед тим, як було зафіксовано офіційний діагноз.
- Протягом 5 років до встановлення діагнозу підвищилася кількість візитів до терапевта, що характеризує виникнення скарг, пов’язаних із погіршенням загального самопочуття та когнітивною ослабленістю.
«Найраніші симптоми деменції — це скарги на порушення ходи та когнітивну слабкість»: резюмує дослідження, яке опублікувало видавництво Dementia and Geriatric Cognitive Disorders.
Невролог приватного пансіонату для літніх людей «Вілла Добра» розповів про доступні методи профілактики деменції
Фахівець підкреслив, що ця недуга, як і раніше, невиліковна, оскільки є наслідком патогенних процесів, етіологія яких до кінця не вивчена. Тому дієвих та ефективних ліків на сьогодні немає. Все, що можна зробити, це відкоригувати повсякденність хворої людини, скоротити ризики негативної динаміки, запровадити профілактику щоденного порядку на постійній основі.
- Дуже важливо тренувати мозок та постійно займатися мозковою діяльністю. Найбільш результативними у цьому відношенні способами цілком обґрунтовано вважаються спеціалізовані вправи на стендах для когнітивної стабільності та розвитку дрібної моторики, які пропонують реабілітолог та мануальний терапевт. Дані вправи входять до реєстру заходів, які пропонує не лише приватний будинок для людей похилого віку, а й амбулаторія, і денний стаціонар. Такі тренування зміцнюють пам’ять і підвищують кмітливість.
- Дуже корисно навчатися будь-яким професійним навичкам, а також займатися вивченням іноземних мов.
- Дуже важливою є соціальна активність — участь у громадському житті, зустрічі з друзями, спілкування з родичами та колегами. У жодному разі не можна похилий вік 65+ вважати остаточною точкою біографії — для деяких, як казав відомий персонаж вінтажного мультфільму, у цьому віці життя лише починається. Дуже важливо розмовляти та обмінюватися враженнями — це допомагає підтримувати короткострокову та довгострокову пам’ять у тонусі, оновлювати мовні функції та покращувати кмітливість. У ході дружньої бесіди завжди є час жарту — почуття гумору є дуже дієвим профілактичним методом для підтримки серцево-судинної системи в позитивному стані.
- Потрібно виключити куріння і припинити вживати алкоголь (напої, що містять етиловий спирт — етанол), харчуватися дієтично (контролювати вагу власного тіла, а в їжі підтримувати здорове співвідношення білків, вуглеводів та жирів), повноцінно спати ночами та активно відпочивати вдень.
Необхідно уникати будь-яких ушкоджень голови, а також слідкувати за роботою серцевого апарату. Найпильнішу увагу потрібно приділити стану судин. У прямому зв’язку з цим мають велике значення показники холестерину, рівень глюкози в крові та гарний настрій. Депресія часто передбачає деменцію, тому потрібно докладати максимум зусиль для підтримки позитивного стану духу та тіла.