Кожен іноді відчуває випадкові болі. Фактично, біль — це реакція нервової системи, яка попереджає про можливі ушкодження. Коли відбувається травма, в головний мозок від пошкодженої ділянки надходить сигнал, відповіддю на який є біль. Оскільки травма заживає, біль стає менш важкою. Однак не завжди так відбувається.
При хронічної болі організм продовжує посилати сигнали в мозок, навіть після того, як травма зажила. Такий стан триває від декількох тижнів до декількох років, обмежуючи мобільність, силу та витривалість людини.
Хронічна біль визначається різними відчуттями в пошкодженій області: гостра або тупа, викликає печіння або носить ниючий характер, буває постійною або переривчастою, з’являючись і зникаючи без будь-яких видимих причин.
Деякі види хронічної болі
- Головний.
- Післяопераційна.
- Посттравматична.
- Біль у попереку.
- Ракова біль.
- Біль артриту.
- Нейрогенна (пошкодження нерва).
- Психогенна (що не викликана захворюванням або травмою).
За даними Американської Академії медицини, понад 1,5 мільярда людей у світі страждає від хронічної болі. Це найбільш поширена причина інвалідності в США, яка зачіпає приблизно 100 мільйонів американців.
Що викликає хронічну біль?
Хронічна біль найчастіше є наслідком первісної травми (розтягнення зв’язок, спазм м’язів або перелом) і розвивається через пошкодження нервів, що робить біль більш інтенсивною і тривалою. У таких випадках лікування основної травми важке.
Іноді хронічна біль з’являється без будь-якої попередньої травми, а прогресує через захворювання або загального стану організму, наприклад:
- Синдром хронічної втоми.
- Ендометріоз (гінекологічний розлад).
- Фіброміалгія (біль у кістках і м’язах).
- Захворювання травної системи.
- Інтерстиціальний цистит.
- Хронічні болі вульви, що виникають без явної причини.
Хронічні болі виникають у людей будь-якого віку, але частіше за все у літніх. Крім віку, є й інші чинники, що підвищують ризик розвитку хронічної болі:
- Наявність травми.
- Операція.
- Жіночі патології.
- Надмірна вага або ожиріння.
Як лікують хронічну біль?
Основна мета лікування — знизити біль і дискомфорт, щоб повернутися до повсякденної діяльності.
Тяжкість та частота хронічної болі у кожної людини різна. Фахівці складають індивідуальний «план управління біллю», який залежить від симптомів і загального стану здоров’я.
Ліки від хронічної болі
Кілька типів ліків, що полегшують біль:
- Відпускаються без рецепта знеболюючі засоби (ацетоамінофен (тайленол), аспірин (Bufferin) або ібупрофен (Advil)).
- Опіоїдні болезаспокійливі препарати (морфій (Контин), кодеїн і гідрокодон (Tussigon)).
- Інші анальгетики, антидепресанти та антиконвульсанти.
Медичні процедури, що полегшують біль:
- Електрична стімуляція м’язів.
- Блокування нервів (ін’єкція, что не дозволяє нервам посилати сигнал про біль у мозок).
- голковколювання.
- хірургічне втручання.
Допоміжні умови, що полегшують біль:
- Фізичні тренування.
- Тайцзи.
- Йога.
- Мистецтво і музика.
- Психотерапія.
- Масаж.
- Медитація.
Боротьба з хронічною біллю
Не існує лікування хронічної болі, однак, дотримуючись нашого «плану управління біллю», можна успішно полегшити її симптоми.
Фізична біль нерозривно пов’язана з емоціями, через що підвищується рівень стресу. Щоб знизити стрес, дотримуйтесь правил здорового способу життя: подбайте про своє тіло, добре харчуйтеся, досить висипайтеся та регулярно займайтеся спортом.
Продовжуючи брати участь в повсякденній діяльності та в заходах, які вам подобаються, ви збережете позитивні емоції та піднесений настрій. Хронічна біль ускладнює виконання певних завдань, але ізолювання себе негативно позначиться на вашому стані та збільшить чутливість до болю.